Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2020» оголосив короткі списки у 7 номінаціях.
Серед видань, що стали найкращими, на думку експертів, видавців і читачів, — праця одного із найвидатніших представників мусульманської філософської думки — перського науковця-енциклопедиста, філософа, лікаря, хіміка, астронома, теолога, поета ібн Сіни, якого європейці знають під ім’ям Авіценна (роки життя — 980 — 1037).
Про це повідомляє сайт «Читомо» з посиланням на пресслужбу конкурсу.
Щоб сформувати короткі списки, експерти оцінили близько 1000 книжок.
Повні списки кожної з номінацій формуються на підставі асортименту книгарень й інформації видавничих сайтів.
Далі експерти оцінюють книжки за актуальністю теми, якістю тексту й перекладу, професійністю видавничої підготовки, художньо-поліграфічного оформлення.
У кожній з номінацій працюють від 10 до 25 експертів, фахівців у своєму напрямку.
У сезоні 2020 працювали 98 експертів.
Церемонія нагородження лавреатів відбудеться на початку лютого.
Актуальність теми номінованих книжок не визначається сучасною проблематикою — про це свідчить номінація «СОФІЯ», у розділі «Філософія/антропологія/психологія» якої обрано працю «Книга спасіння. Логіка. Фізика. Метафізика» авторства Ібн Сіни, яку випустило видавництво «Темпора» в серії «Філософія».
Видавці українського перекладу праці видатного мислителя потурбувались про детальну передмову, де представлено Ібн Сіну не лише як східного філософа і науковця, а й як вченого, що належить і Заходу.
Крім того, у книзі подається оповідь про життєвий шлях генія, перелік основних його праць, опис головних особливостей «Книги спасіння», а також згадуються рукописи, попередні видання і переклади цієї книги.
Нагадаємо, що Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» з 1999 року щорічно визначає найкращі українські книжки поточного року, видані вітчизняними видавцями самостійно або у співпраці з іноземними партнерами.
Якщо запитати, хто такий Ібн Сіна і чим він знаменитий, то відразу згадають, що він — великий вчений у галузі медицини або лікар, основоположник сучасної лікарської науки. І це дійсно так, адже його здобутки у медицині — чималі.
Авіценна справедливо вважається одним з найвидатніших учених-медиків в історії не тільки Сходу, але й усього світу.
За життя його недарма називали «князем лікарів», і недарма його ім’я стоїть поряд з безсмертними іменами великих мислителів людства.
Але Ібн Сіна — не тільки лікар, оскільки важко назвати галузь знань, у якій би він не був досвідченим. Ба більше, чимало наукових напрямів розвивалися завдяки його працям.
Ібн Сіна є одним із найвидатніших представників мусульманської філософської думки.
Абу Алі аль-Хусейн ібн Абдаллах ібн Сіна (роки життя — 980 — 1037) — перський науковець-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет. Вважається найвпливовішим поліматом (людиною енциклопедичних пізнань, досвід якого охоплює значну кількість різних предметних галузей) Золотої доби ісламу.
Ібн Сіна написав близько 500 трактатів на теми з різних галузей науки. Більшість з його праць, що збереглися до наших днів, присвячені філософській тематиці і медицині.
Найвідомішими роботами є «Книга зцілення», обширна філософська і наукова енциклопедія і «Канон лікарської науки», який був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах.
Ібн Сіна (Авіценна) був лікарем і візирем правителів середньоазіатських держав тих часів.
Ібн Сіна жив і створював свої наукові праці в різних сферах протягом так званої Золотої доби ісламу.
У цей період всебічно вивчались переклади греко-римських, перських та індійських текстів. Були поширені греко-римські тексти (напрямів платонізму, неоплатонізму й арістотелізму) з коментарями представників школи Аль-Кінді, які їх адаптували до своєї системи знань, що ґрунтувалась на математиці, астрономії, алгебрі, тригонометрії, медицині. Поширювалось вивчення Корану і Хадису. Ібн Сіна зробив внесок у подальший розвиток філософії, фікху і ісламської теології.
Ібн Сіна був незвичайною людиною, яка проявила свій хист до науки і здібності з дитячого віку. Розпочавши вивчення медицини за порадою лікаря і філософа Абу Салаха аль-Масіхі, у 16 років він став особистим лікарем еміра Бухари — правителя Саманідської держави.
Лікування було успішним, і в нагороду молодому лікареві дозволили користуватись бібліотекою Саманідів, однією з найкращих у світі на той час.
В автобіографії Ібн Сіна писав: «Я розпочав вивчати медицину, доповнюючи читання спостереженням за хворими, що мене навчило багатьом прийомам лікування, яких не можна знайти в книгах».
У віці 18 років Ібн Сіна вже вступав у полеміку з відомим науковцем аль-Біруні, і на той час вже був автором багатьох книг, зокрема трактату під назвою «Зведене» («аль-Маджму»), у якому доступно викладались базові знання з усіх наук, крім математики.
Його юнацькому перу належить і двадцятитомне зведення коментарів з філософських питань «Отримання і досягнення» («аль-Хасіль ва-ль-Махсуль») (інший варіант назви «Підсумок і результат») ; книга з питань етики «Діяння добрі і гріховні» («аль-Барр ва-ль Ісм»).
Ібн Сіна мав доступ до великих бібліотек Балха, Хорезма, Горгана, Рея, Ісфахана і Гамадана.
Під час перебування у Хорезмі Ібн Сіна зустрічався з відомими науковцями того часу, зокрема Аль-Біруні, математиком Ібн Іракі, лікарем Аль-Хаммаром, філософом Аль-Масихі.
Його розуміння логіки, пізнання, судження й інших базових понять вплинуло на філософську традицію не лише ісламського світу, а й далеко за його межами.
«Книга Спасіння» є важливим, якщо не найважливішим текстом для розуміння концепцій Ібн Сіни, а ще — прекрасним початком знайомства зі східною філософською думкою.
