У прес-центрі інформагенції «Главком» 9 квітня 2019 року проведено прес-конференцію на тему: «Релігійна безпека/небезпека України».
Учасники прес-конференції проаналізували, як релігійна ситуація впливає на політичне життя країни. Також експерти розповіли представникам ЗМІ про основні небезпеки для України і шляхи ефективної протидії цим загрозам.
Завідувач відділу історії релігії та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, д.філос.н., професор Людмила Филипович окреслила виклики, які постають перед Україною, розказала про релігійну мапу України, зокрема оприлюднила інформацію про кількість і спектр релігійних організацій, об’єднань і церков, які існують у державі.
На думку пані Филипович, тенденція до збільшення кількості зареєстрованих у нашій країні релігійних організацій, об’єднань і церков, яка на цей час становить 36 тисяч 739 (за минулорічними даними, їх налічувалося 36 тис. 900), свідчить про динамічність розвитку релігійного життя в Україні.
Як зазначила пані Людмила, територіально картина не змінилася; найбільш релігійним регіоном є Галичина, де сьогодні зосереджено 17,8% усіх зареєстрованих громад, а найнижчі показники релігійності зафіксовано у Сумській області, де налічується 602 громади.
«Таким чином, усі показники свідчать про те, що Україна є прикладом плюралізації і поляризації релігійної реальності, а це, без сумніву, ставить і перед експертами, і перед органами державної влади, і перед релігійними організаціями дуже багато запитань, — зауважила пані Филипович. — Одна ситуація, коли у взаємини будуються за участю лише двох акторів, а зовсім інша — коли їх кількість сягає 36 тисяч 739».
Щодо основних питань, то Людмила Филипович виокремила види взаємодії в суспільстві, зокрема такі: «релігія — релігія», «релігія — держава», «церква — держава», «суспільство — церква» і «суспільство — держава», а також описала особливості впливу політичного життя держави на ці лінії взаємин.
Назвала пані Филипович і небезпеки, які загрожують суспільству. Зовнішньою небезпекою, на її думку, є агресія Росії проти України, гібридна війна. Зовнішньою небезпекою для релігійного життя України науковець назвала «Москву і Рим» як релігійні центри. Не менш небезпечними факторами впливу вона вважає зовнішні антиукраїнські ідеології на кшталт «русского мира», «Святая Русь», «один народ», «Вселенская миссия России» «победоносный народ», «панславизм», євразійство тощо.
Внутрішніми викликами, на думку пані Людмили, є втрата ціннісних смислів, невпевненість у власній ідентичності, розбрат у суспільстві, пошук нової ідентифікаційної матриці, внутрішньоконфесійні протистояння, які відомі і в юдейському, і в мусульманському, і в православному середовищі.
Людмила Филипович вважає, що засобами подолання зазначених вище небезпек і загроз є підтримання релігійної свободи і захист плюральності релігійного життя. Крім цього, надзвичайно важливо, на її думку, дослухатися до предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Святослава, який запропонував на противагу «русскому миру» побудувати свій, український світ. Але релігієзнавець застерегла: у жодному разі не можна скотитися до моно-моделі, яка передбачає існування лише однієї церкви, з якою буде взаємодіяти держава.
«Усі представлені в Україні релігії повинні змінити певний дискурс свого існування, і не лише на запропоновані самою нашою українською реальністю формати. Йдеться про відкрите православ’я, про відкритий протестантизм, про відкритий іслам і відкритий католицизм. Щодо релігійного діалогу як засобу побудови громадянського суспільства, то зауважу, що досі він існував доволі формально, а інституції-учасники комунікації — я маю на увазі Всеукраїнську Раду церков і релігійних організацій — призупинились у цьому діалозі і не залучають нових учасників до комунікативного процесу», — вважає Людмила Филипович.
У прес-конференції також взяли участь президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, керівник Донецького обласного відділення Української асоціації релігієзнавців, президент Донецької обласної громадської організації «Центр Діскавері», керівник Міжнародного центру християнсько-мусульманського діалогу і співпраці, к.і.н. Ігор Козловський; релігієзнавець, к.філос.н., н.с. відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Оксана Горкуша і релігійний оглядач, публіцист, співзасновник громадської організації «Центр релігійної безпеки», співорганізатор проекту «Церкваріум» Тетяна Деркач.
Докладніше — на відео прес-конференції, що доступне за посиланням.
