Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розпочало процес розробки Стратегії розвитку і популяризації кримськотатарської мови.
З огляду на актуальны обставини, які значною мірою формуються чинником тимчасової окупації Росією АРК і м. Севастополя, існує об’єктивна потреба у втіленні на рівні державної мовної політики України комплексу заходів щодо ревіталізації і розвитку кримськотатарської мови.
Згідно з Положенням про Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, створення умов для вільного розвитку кримськотатарської мови входить до переліку основних завдань Мінреінтеграції.
«Питання розвитку кримськотатарської мови має два виміри. З одного боку, воно є самодостатнім у тому сенсі, що мова є унікальною складовою культури. Її збереження і розвиток є самодостатньою метою. Перше слово — за фахівцями-лінгвістами. Проте, питання розвитку мови ми розглядаємо і в контексті практичних кроків щодо деокупації і реінтеграції Криму. Україна як держава має взяти на себе ініціативу. Щоб навколо цього питання виникав живий зв'язок з нашими громадянами у Криму», — заявив віцепрем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
«Протягом місяця ми проводили активні консультації з Меджлісом, з науковцями і освітянами щодо того, з яким колом завдань доведеться працювати. Як результат, є спільне розуміння, що питання розвитку мови є комплексним і потребує докладання зусиль протягом тривалого часу. Наразі воно де-факто належить до компетенції різних відомств, тому потрібна нормативна основа для міжвідомчої координації. Враховуючи, що на рівні ООН уже ухвалено рішення про Міжнародне десятиліття мов корінних народів (2022-2032 рр.), виникла ідея про розробку Стратегії розвитку і популяризації кримськотатарської мови на цей же період», — зазначив Олексій Резніков.
Чиновник також зазначив, що це має бути стратегія не тільки за формою, але й за змістом, адже, доведеться ухвалювати насправді стратегічні рішення. Наприклад, потрібно визначити на базі якої абетки має розвиватися кримськотатарська мова — кирилиці чи латиниці?
«Ми продовжуємо друкувати підручники для школи кирилицею, хоча більшість текстів в електронному форматі — на латиниці. Потрібно затвердити офіційний правопис кримськотатарської мови, створити низку базових словників. Щодо методики, то корисним буде досвід стандартизації і кодифікації української мови. Ми вже звернулися до колег, які брали участь у цьому процесі, щоб вони допомогли. Мені близький підхід, що кримськотатарську мову треба розвивати не тільки у середовищі корінного народу, але й як своєрідну «українську тюркську», популяризуючи її серед громадян України. Адже знання мови — це завжди перевага. До речі, у планах версія сайту Мінреінтеграції кримськотатарською мовою», — зазначив пан Резніков.
У контексті практичної роботи з підготовки Стратегії розвитку і популяризації кримськотатарської мови Мінреінтгерації розпочало збір пропозицій від фахівців, серед яких — науковці-тюркологи і вчені-мовознавці, викладачі закладів вищої і загальної середньої освіти, представники громадських інституцій, журналісти і мистці.
Після узагальнення отриманих матеріалів на базі Мінреінтеграції відбудеться засідання робочої групи за участю представників зацікавлених органів виконавчої влади, Меджлісу кримськотатарського народу, установ НАН України, закладів вищої освіти, медіа і громадського сектору.
Підготовку Концепції стратегічного документу планується завершити до кінця 2020 року.
Як зазначають у Мінреінтеграції, кримськотатарська мова як мова одного з корінних народів України є невід’ємним елементом ідентичності й етнокультурної цілісності Української Нації.
Реалізація прав носіїв мови, розвиток мовної самобутності корінних народів гарантується Конституцією України.
Ці тези також закріплені у заяві Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави (Постанова ВРУ від 20 березня 2014 року № 1140-VII).
Водночас, згідно з класифікацією ЮНЕСКО, кримськотатарська належить до мов, які перебувають під загрозою (severely endangered languages).
Додаткова небезпека з точки зору збереження і розвитку кримськотатарської мови виникла внаслідок незаконної тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, де проживає переважна більшість носіїв мови.
Чинниками небезпеки, з одного боку, є політика російської окупаційної влади щодо обмеження сфер застосування кримськотатарської мови.
З іншого — виїзд частини носіїв мови на материкову Україну з подальшим дисперсним розселенням, що створює ризики асиміляції і зниження мовного потенціалу.
Резолюцією ГА ООН №74/396 від 02.12.2019 р. період з 2022 року по 2032 рік визначений як Міжнародне десятиліття мов корінних народів.
Україна є одним з ініціаторів цього рішення.
