«Не святкові подарунки» від кримськотатарських активістів вже прямують до Кремля

«Не святкові подарунки» від кримськотатарських активістів вже прямують до Кремля
«Не святкові подарунки» від кримськотатарських активістів вже прямують до Кремля
29.01.2020
Оцініть статтю: 
(10 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Відправлення вагою у 3 кілограми 104 грами — це задокументовані описи фактів порушень прав і свобод людини, зокрема релігійних прав.

Якби ж можна було зважити весь біль і сльози осиротілих дітей, самотність жінок, несправедливість звинувачень і наклепів, за якими окупанти як на конвеєрі штампують багаторічні вироки усім незгодним з анексією, то, мабуть, жодна поштова служба не мала б змоги доставити таке відправлення адресатові. Але звіт позбавлений емоцій. Це хоч і страшна, але суха статистика, цифри, які усього лише описують інформацію про кількість позасудових розправ, викрадень і зникнень людей; незаконних арештів, неправедних судів, багаторічних ув’язнень і багатотисячних штрафів; тривалість справ, порушених «задля годиться»; катування і вбивства активістів.

Великий пакунок зі звітами про порушення прав людини в окупованому Росією українському Криму представники громадської організації «Крим-SOS» 27 січня надіслали з Головпоштамту у кремлівські кабінети у рамках кампанії «Find and Free», зокрема однієї з акцій під назвою: «Не святкові подарунки-2: звіти для царя про порушення прав людини в Криму».

Щомісяця відбуваються заходи під стінами російської амбасади в Києві. У такий спосіб активісти нагадують дипломатам країни-агресора про порушення прав людини, вимагають адекватного розслідування справ щодо безвісти зниклих і вбитих. Але близько півсотні заходів було проігноровано — російські дипломати жодного разу не вийшли до учасників акції.

Така ж доля спіткала і відправлення звітів щодо порушення прав людини до «президента всєя Росії». Хоча активісти і не сподівалися, що Путін особисто ознайомиться з документами чи принаймні візьме їх до рук. Але все-таки вони мають надію, що про наявність документів «цареві» донесуть, адже головна мета акції — дати зрозуміти Кремлю, що в Україні ніхто не змирився з окупацією українського півострова і свавіллям, яке коїться в Криму щодо всіх незгодних; донести до російської влади меседж: все фіксується, і прийде час відповідати за скоєне.

Активіст Денис Савченко розповів, що разом з підготованими громадською організацією «Крим-SOS» документами також буде відправлено Доповідь, яку Міжнародна мережа Домів прав людини підготувала за підсумками місії на територію тимчасово окупованого Криму.

До Кремля також надішлють підготовлений представниками проєкту «Кримський процес» звіт про судові процеси з політично мотивованих кримінальних проваджень, які відбувалися як на території Криму, так і на території Російської Федерації. Крім того, буде надіслано Доповідь кримських груп і кримських правозахисних організацій про мову ворожнечі в інформаційному просторі, яку продукує Російська Федерація, зокрема і на території тимчасово окупованого півострова, а також книгу авторства Юрія Луканова «Пресувальна машина» про переслідування і пригнічення свободи слова на території Криму, що здійснюється систематично всі роки окупації Російською Федерацією.

Наш кореспондент мав змогу запитати пана Дениса про деякі подробиці, зокрема й про долю подібного «Не святкового подарунка», надісланого активістами до Кремля раніше.

За словами пана Дениса, жодних відповідей на відправлення не було отримано.

«Ми на це не сподівалися і не знаємо про подальшу долю цих звітів, — зауважив він. — Зважаючи на те, що Російська Федерація продовжує продукувати альтернативну реальність у публічний простір, то, на жаль, ми думаємо, що вони не ознайомилися з цими матеріалами».

Але активісти вважають, що ці матеріали потрібно надсилати.

На запитання, чи відслідковували після подібної акції активісти російську пресу і чи був хоч якийсь резонанс, Денис Савченко відповів, що зі зрозумілих причин жодної реакції російських медіа не було.

«Треба розуміти, що всі медіа в Російській Федерації бояться торкатися теми Криму — тим більше у такому розрізі, тому що вона є червоною ганчіркою для представників силових структур і правоохоронних органів, тому торкатися цієї теми не хочуть навіть ті, хто позиціонує себе як правозахисники чи ті, хто є в опозиції сучасній політиці Російської Федерації, — зауважує пан Савченко. — Не думаю, що й Путін особисто отримає ці листи, але впевнений, що в адміністрації все ж залишиться дражлива згадка про це надходження».

До ініційованої «Крим-SOS» акції долучився і Центр Громадянських Свобод. Заснована у 2007 році організація, метою якої є просування цінностей прав людини, співпрацює з багатьма як українськими, так і міжнародними правозахисними організаціями. Центр Громадянських свобод реалізує багато проєктів і програм, зокрема здійснює моніторинг прав людини на тимчасово окупованих Росією українських територіях — Криму і частинах Донбасу.

Олександра Матвійчук, голова правління ГО «Центр Громадянських Свобод» у своєму слові говорила про системні порушення прав людини на окупованих територіях і навела один з красномовних прикладів, що ілюструє всю нелюдяність у ставленні окупаційної влади до людей.

«Центр Громадянських Свобод реалізує багато проєктів і акцій, зокрема «Let My People Go!», «Save Oleg Sentsov» (дякувати Богові, Олег вже на волі) і багато інших, — зазначає пані Олександра. — Ми розпочинаємо акцію термінової допомоги кримчанинові Джемілю Гафарову, якого заарештували 27 березня 2019 року».

Як розповіла пані Матвійчук, Джеміль Гафаров, 1962 року народження, — людина доволі літня — на момент арешту вже мав інвалідність. Він — у предіалізному стані, тому навіть репресивне російське законодавство забороняє утримувати його за ґратами, але пан Гафаров досі в ув’язненні.

За словами Олександри Матвійчук, стан в’язня стрімко погіршується, і виникла загроза його життю.

«Під час проведення обстеження (медичне в умовах ув’язнення — ред) ніякого захворювання не виявили і тільки після клопотання адвокатів обстеження провели вдруге, — зауважує пані Олександра. — Але проводили його таким чином: прикували пана Гафарова кайданками до ліжка, біля якого стояли люди з автоматами, тому лікарі, за словами його адвоката, боялися навіть підходити, щоб зробити огляд й обстеження Гафарова».

Як зазначає, пані Матвійчук, на 31 січня призначено чергове засідання у справі Джеміля Гафарова, тому громадська організація планує звернутися до всіх міжнародних організацій, до демократичних країн і людей доброї волі з проханням про застосування тиску на Російську Федерацію й окупаційну владу Криму, щоб змусити їх змінити міру запобіжного заходу для важко хворого Джеміля Гафарова на домашній арешт.

Зауважимо, як повідомляла раніше український омбудсмен Людмила Денісова, кримський татарин Джеміль Гафаров має хронічні захворювання нирок 4 стадії, а також страждає на ішемічну хворобу серця і що, зважаючи на стан його здоров’я, рішення суду, яким відмовлено у скасуванні рішення суду першої інстанції про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може стати фатальним для громадянина України і призвести до смерті.

Нагадаємо, від початку окупації й анексії Росією півострова зафіксовано випадки викрадень 43 людей, 15 із яких досі не знайдено.

Лише за 2019 рік зафіксовано 86 обшуків (64 — у кримських татар), 157 затримань (127 — кримських татар), 194 допитів і так званих «бесід» (127 — кримських татар), 335 арештів (242 — кримських татар). Зафіксовано 692 випадки порушення права на справедливий суд (503 випадки — щодо кримських татар) — рекордне число за останні три роки, — 134 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я (80 — щодо кримських татар), 96 (86 — щодо кримських татар) випадків етапування політв’язнів із Криму до місць позбавлення волі (СІЗО, тюрми і колонії) на територію країни-окупанта.

Крім того, відомо про 578 випадків порушення права на справедливий суд, у 90 випадках порушено право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я. Це рекордні показники за низкою категорій за три роки.

165 осіб було ув’язнено за політичними мотивами за час окупації Криму Російською Федерацією. З них 41 — засуджені і відбувають покарання, 51 — утримуються у СІЗО, 16 — під слідством, 17 — мають обмеження або випробувальний термін, 40 — вже звільнені, але мають обмеження у правах і свободах.

92 людини перебувають за ґратами в СІЗО і колоніях. Серед осіб, яким винесли вироки у кримінальних провадженнях,16 — фігуранти «справи Хізб ут-Тахрір» і «справи Табліг Джамаат», 3 — обвинувачені у членстві у незаконному збройному формуванні на території України, ще 5 — обвинувачені у розголошенні державної таємниці і шпигунстві на користь України, 3 — обвинувачені у публічних закликах до екстремізму або тероризму, 2 — поодинокі справи, 4 — заарештовані у «справі Веджіє Кашка».

Як заявляють активісти «Крим-SOS» і Кримськотатарського ресурсного центру, усі вищезазначені рішення — політично мотивовані і злочинні.

На думку експертів, зокрема міжнародних організацій, Росія неправомірно використовує своє законодавство, висуваючи звинувачення у кримінальних справах. Насправді ж окупант й агресор керується політичними мотивами, щоб у такий спосіб придушити політичну боротьбу кримських татар і їхні протести проти окупації Криму.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.