Майже дев’ять років тому, в листопаді 2008-го Україна понесла невідновну втрату — у віці 66 років помер відомий кримськотатарський поет, перекладач, публіцист, делегат IV Курултаю кримськотатарського народу Шакір Селім.
10 квітня цього року йому б виповнилося 75. З цієї нагоди кримськотатарська спільнота в особі організації «Кримська родина» спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та за підтримки телеканалу АТR і Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Крим — це Україна» проведе 15 квітня меморіальний захід на честь Шакіра Селіма.
Всіх охочих запрошують у суботу о 14:00 до Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого (вул. Грушевського, 1) на літературний вечір, у рамках котрого плануються виступи істориків, народних депутатів України, представників Меджлісу, молодих кримськотатарських письменників, презентація творів автора, демонстрація фільму про життя та творчість поета, виступ вихованців кримськотатарського культурного центру «Кримська родина».
Довідково:
Шакір Селім народився в Криму 10 квітня 1942 року в нині, на жаль, вже не існуючому селі Біюк-Асс (с. Ласточкіно Роздольненського району) восьмою й останньою дитиною в багатодітній незаможній родині. Як й інші представники кримськотатарського народу, пережив трагедію депортації 1944 року — його родину радянська влада відправила у Середню Азію, в Джамбайський район Самаркандської області.
Шакір Селім вступив на філологічний факультет Самаркандського держуніверситету, а закінчивши його, вчителював у школі в місті Джамбай неподалеку від Самарканда, довгі роки був власним кореспондентом газети «Ленін байраг’и» у Самаркандській області, завідував відділом програм обласного радіо кримськотатарською мовою.
1989 року повернувся у Крим, працював заступником редактора нової газети «Достлук’» кримськотатарською мовою, у складі письменницької делегації від України їздив у Москву на всесоюзний з’їзд, під час якого було заявлено про вихід Спілки письменників України зі складу СП СРСР.
У 1992 році Шакіра Селіма було обрано головою новоствореної Ради кримськотатарської літератури, до липня 2008-го очолював Раду кримськотатарських письменників Кримського відділення НСПУ.
Його перші вірші з’явилися в пресі 1963 року, регулярно друкувалися на сторінках газет і журналів, а поетичні збірки «Ак’бардак» («Підсніжники»), «Дуйг’уларим» («Мої відчуття»), «Севгі алеві» («Вогонь любові»), збірник віршів і перекладів «Тюшюндже» («Роздуми»), відомі та читані в Криму.
Шакір Селім здійснив переклад класичних творів кримськотатарською мовою — «Кримські сонети» Адама Міцкевича, поему Олександра Пушкіна «Кавказький бранець», «Маленькі трагедії», «Катерина» Тараса Шевченка, «По праву пам’яті» Олександра Твардовського, вірші Михайла Лермонтова. У Кримськотатарському драматичному театрі неодноразово відбувалися вистави у його перекладах, зокрема «Одруження» Миколи Гоголя, «Макбет» Вільяма Шекспіра.
Брав участь в підготовці книг «Узак’ ве як’ин Шевченко» («Далекий і близький Шевченко»), двотомного видання вибраних творів Лесі Українки «Бак’ийли к авучиндаки чечек» («Квітка на долоні вічності»), «Орман тюркюси» («Лісова пісня»), співпрацював з Юнусом Кандимом, Ісою Абдураманом, Аблязізом Велієвим, Юнусом Теміркая та іншими кримськотатарськими та українськими митцями.
Шакір Селім за 45 років творчого життя неабияк збагатив кримськотатарську літературу. Він став прикладом для сучасних молодих кримськотатарських літераторів.
