2 листопада у столичному НСК «Олімпійський» розпочав роботу Міжнародний книжковий ярмарок «Медвін: Книжковий світ-2018». Впродовж трьох днів відвідувачі матимуть змогу ознайомитися з книгами як українських, так і закордонних видавництв.
І вже перший день роботи показав цікавість до видань, що їх пропонує на своєму стенді ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» — видані або безпосередньо організацією, або за її участі книги не залишаються поза увагою читачів. Але участь громадської спілки не обмежується виставкою та реалізацією книг — також було підготовано кілька подій, зокрема презентації та обговорення деяких видань.
Першим із таких заходів стало представлення книги «Українські просвітителі та іслам», що є результатом літературознавчої розвідки про мусульманські мотиви у творчості українських класиків Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Івана Франка, Агатангела Кримського, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки й інших. Аудиторії про створення дослідження розповіла його авторка — львівська вчена, кандидат філологічних наук, завідувачка книжкових фондів Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Соломія Вівчар.
— Я давно і плідно співпрацюю з асоціацією «Альраід», — розповіла пані Соломія кореспонденту видання «Іслам в Україні». — Як лектор брала участь у літніх міжнародних ісламознавчих школах, які за сприяння «Альраіду» щороку проводить Український центр ісламознавчих досліджень; на сайтах асоціації неодноразово оприлюднювались мої статті, де я розкривала тему ісламу в українській культурі й, зокрема, цікавості українських мислителів і до цієї релігії, й до Сходу взагалі. Нещодавно представники «Альраіду» запропонували мені зібрати ці роботи в одній книзі, але, готуючи матеріали до друку, я заглибилася в тему, й запланована книга зі збірки окремих статей перетворилася на більш глибоке дослідження.
Під час презентації, яку модерував голова правління Духовного управління мусульман України «Умма» Олег Гузік, присутні дізналися про зміст видання, його структуру, підходи дослідниці до розкриття теми.
Книга містить 10 розділів, які охоплюють досить великий історичний проміжок часу — від доби, коли київський князь Володимир Святославович обирав державну релігію, до новітньої історії. Зокрема, з книги можна дізнатися, хто перекладав українською поезії Газаї (Гази ІІ Гірей) і що про це написано в дослідженнях Агатангела Кримського та Івана Франка:
— Літературознавчо-історична розвідка саме цієї теми не є випадковістю, адже я в центрі своєї наукової уваги ставлю саме творчість двох видатних українських дослідників, яких привернула незвичайна постать Гази Гірея. Працюючи над дослідженням біографії і художньої спадщини кримського хана, вони не знали про працю один одного, адже Агатангел Кримський писав свою розвідку вже після смерті Івана Франка, а до першої публікації статті Каменяра залишалося ще з десяток років, — відзначила дослідниця.
Як нагадала Соломія Вівчар, Іван Франко «охудожнив» образ кримського хана-поета, використавши відомості австрійського історика-орієнталіста, дипломата, дослідника і перекладача східних літератур, що вважається засновником османістики в Австрії — Фон Гаммер Пургшталя, а Агатангел Кримський натомість зробив літературознавче та історіографічне дослідження:
— Однак у цих статтях є багато спільного, обидві розвідки все-таки мають більший зв’язок з реальним життям, ніж видається на перший погляд. Написані вони у часи великих потрясінь і життєвих криз обидвох українських геніїв. Іван Франко свою статтю писав і робив переклади у страшні дні Першої світової війни, коли Львів був окупований російською армією. Агатангел Кримський працював над своєю статтею у часи сталінського терору та особистих трагічних подій у житті. Досліджуючи видатну особистість кримського хана XVI століття і перекладаючи його поезії, українські просвітителі, можливо, шукали особистої розради в поетичному доробку хороброго військового лідера і водночас ніжного поета, яким був Гази Гірей ІІ.
Презентація книги Соломії Вівчар передбачала й спілкування з читачами, які скористалися нагодою поставити кілька уточнювальних запитань дослідниці.
Нагадаємо, в Лівані в перекладі арабською було видано франкознавчу статтю «Східні мотиви у збірках Івана Франка «Мій Ізмарагд» і «Давнє і нове». Перекладач — відомий ліванський журналіст та письменник Імадеддін Раєф, що є першовідкривачем для арабомовного світу творів Івана Франка і Агатангела Кримського арабською.
Також нагадаємо, що першими з книгою «Українські просвітителі та іслам» познайомилися львівські читачі — її було презентовано в Літературно-меморіальному музеї «Дім Франка» в рамках XXV Форуму книговидавців.
Книгу «Українські просвітителі та іслам» можна придбати безпосередньо на виставці під час її роботи (до 4 листопада включно), або в ісламських культурних центрах. В Києві ІКЦ розташований за адресою — вул. Дегтярівська, 25-А.
З усіма запитаннями щодо придбання книги можна звертатись за телефоном — 063-561-94-12.
