В українській столиці 9 грудня завершила роботу Національна зустріч релігійних чи заснованих на переконаннях громад України, ініційована Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) та Департаментом у справах релігій та національностей Міністерства культури України.
Як вже повідомляв «Іслам в Україні», це друга національна зустріч у рамках проекту ОБСЄ/БДІПЛ «Зміцнення безпеки релігійних громад та інших груп в Україні» (перша відбулася у травні 2015 року), спрямована на ефективний діалог задля обміну поглядами та досвідом з метою кращого порозуміння, що є передумовою подолання розбіжностей і напруженості між представниками різних релігійних організацій, послідовниками різних віровчень.
Як і передбачалося, участь в обговореннях взяли не лише представники релігійних громад і об’єднань, але й державні та громадські діячі, науковці, міжнародні експерти, зокрема представник норвезької християнської організації «Форум 18» Джон Кінахан; доктор філософії, релігієзнавства та культурології Абердинського університету, директор організації Interfaith Scotland Морін Сієр; очільник ініціативи норвезького Гельсінського комітету із забезпечення свободи релігії чи переконань доктор Міне Їлдірім; видатний правозахисник, співголова робочої групи Консультативного органу з питань діалогу щодо людського виміру при Міністерстві закордонних справ Республіки Казахстан Євгеній Жовтіс та багато інших.
В перший день роботи (8 грудня) відбулося 4 сесії, під час яких обговорювалися такі теми, як «Релігійні організації України в контексті головних викликів сьогодення: реалії та перспективи державно-конфесійних відносин», «Важливість діалогу і його роль у забезпеченні мирного співіснування, підвищенні соціальної стабільності та безпеки, «Створення умов для ефективного, змістовного і тривалого діалогу та роль держави», «Система державно-церковних та міжконфесійних відносин в Україні у світлі сучасної експертно-аналітичної оцінки». Учасники також обмінювалися думками з приводу досвіду міжнародного міжрелігійного діалогу та імплементації його результатів в Україні, дискутували щодо сучасного стану та перспектив міжконфесійного діалогу в Україні; визначали актуальність для України міграційної кризи в Європі; говорили також про те, чи впливає міжконфесійний діалог та міжцерковні взаємини на державну політику, в якому стані зараз знаходяться міжправославні стосунки у нашій країні; шукали відповідь на запитання — чи мають місце виклики світськості в Україні на сучасному етапі. Зокрема, про український досвід внутрішньоісламського діалогу та актуальні виклики доповідав відомий науковець, перекладач смислів Корану українською, кандидат історичних наук, доцент Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович.
На другий день роботи форуму, що його було присвячено питанням соціальної, миротворчої та посередницької діяльності церков, релігійних та громадських організацій в Україні, виступав муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов.
— Зараз Україна переживає один з найтяжчих періодів своєї історії. Ми, представники різних віросповідань та різних традицій, разом з нашої країною випробовуємось на мудрість, єдність та любов до спільної Батьківщини. Мусульмани України в ці буремні часи стоять пліч-о-пліч з християнами, юдеями та представниками інших світоглядних позицій. Спочатку ми так стояли на Майданах країни, а потім — і на захисті нашої Батьківщини. Мусульмани терплять страждання в Криму, в Донецьку, в Луганську та в інших окупованих містах. Вони займаються волонтерською працею в зоні АТО. Ми продовжуємо робити все необхідне задля того, щоб в нашій героїчній та прекрасній країні постало здорове, відкрите і толерантне громадянське суспільство та запанували мир та злагода, — сказав муфтій.
Що стосується діалогу між представниками різних релігій та конфесій, то, як зауважив шейх Саід, виникає питання: чи обмежиться діалог лише декларативними промовами та зустрічами, чи можлива спільна діяльність на благо суспільства?
— Незважаючи на те, що різні релігії мають своє віровчення та релігійну практику, я бачу, що є три галузі, в яких ми можемо співпрацювати. Перша галузь полягає в захисті та популяризації морально-етичних цінностей, що є однаковими як для християн та юдеїв, так і для мусульман. Друга галузь — в благодійницьких проектах та волонтерстві. І третя — в захисті та проповідуванні національних інтересів нашої країни. Наша співпраця у цих трьох площинах буде найкращим прикладом дружби та взаємоповаги не лише для громадян України, але й для всього світу. Спільна добра справа — це найкраще, що може об’єднати суспільство та запобігти виникненню ворожнечі, антисемітизму, ісламофобії, християнофобії тощо, — висловив свою думку Саід Ісмагілов.
Муфтій ДУМУ «Умма» переконаний, що простору для спільних добрих справ в нашій країні багато: це допомога вимушеним переселенцям з окупованих Криму та Донбасу, українським військовим, вдовам та сиротам наших загиблих військових, хворим та пораненим тощо.
За словами шейха Саіда Ісмагілова, всі зусилля Духовного управління мусульман України направлені на соціальне служіння вищезазначеним категоріям, на виховання та інтеграцію послідовників Ісламу в українське суспільство. Муфтій навів два наочні приклади того, що між вірянами насправді набагато більше спільного, аніж розбіжностей. До того ж через спільні дії представників різних віросповідань, які демонструють не просто співіснування без конфліктів, а на підґрунті глибокої поваги до переконань іншої людини, виховується повага у представників різних релігій одне до одного:
— Декілька днів тому до дня народження (22 грудня) пророка Мухаммада (мир йому і благословення) ми надрукували книгу «Мухаммад». Вона є біографією засновника Ісламу, яка написана на базі найдавніших джерел. Я опублікував анонс, і мені написав капелан греко-католицької церкви, що опікується військовослужбовцями, які зараз знаходяться в зоні АТО. Він сказав, що в нього у військовій частині є п’ятеро мусульман: «Надішли мені, будь ласка, п‘ять примірників цієї книги для ваших вірних». До того я через цього капелана Петра Пустельника передавав п’ять Коранів. Тобто християнський священик, капелан опікується не лише християнами, а й мусульманами. І в мене з цього приводу виникло запитання — чи колись ці чоловіки (воїни-мусульмани) будуть ставитися негативно до християн? Я вважаю, що ніколи! Тому що вони бачили справжню, добру, спільну дію. Вони бачили, що ми є єдиними, однаковими, і незважаючи на різні віри та конфесії, допомагаємо одне одному навіть в такому тонкому питанні, як релігійне, як духовне життя.
− Інший приклад: я сам як капелан їздив до військової частини в зону АТО, — продовжив Саід Ісмагілов. − Єдиним мусульманином у ній був командир. Я привіз від послідовників Ісламу багато їжі та одягу, які ми роздавали всій частині. Думаю, це теж був приклад для християн.
Під час виступу шейх Саід також торкнувся і проблем, які виникають в Європі через великий наплив мігрантів з мусульманських країн, через зростання ісламофобії, викликаної діяльністю терористів.
— Турбує питання — що буде з Європою, дивлячись на те, яка велика кількість мусульман вже потрапила туди? Хочу зауважити, що мене як мусульманського лідера це турбує більш ніж когось іншого, оскільки будь-які негаразди, конфлікти чи, не дай, Боже, теракти обертаються проти самих мусульман в першу чергу. Підіймається велика хвиля ісламофобії, люди на побутовому рівні дуже агресивно ставляться до нас, не відрізняють терориста від не терориста. Через це страждає добре ім’я нашої релігії.
При цьому муфтій Саід Ісмагілов зауважив, що мусульмани країн Східної Європи (України, Литви, Білорусі, Румунії, Польщі) вже давно інтегровані в суспільство. До того ж, на його думку, в нашій країні просто немає релігійної ворожнечі, оскільки Україна має своє автохтонне мусульманське населення, що не лише сформувалося на теренах цієї країни, але й багато століть мало тут свою державність:
— Поруч з мусульманами мешкали християни, юдеї та караїми. Державна політика добросусідства була толерантною до всіх релігійних меншин — в історії конфліктів на релігійному підґрунті не траплялося. Храми чотирьох віровчень стояли настільки близько один до одного, що муедзину можна було з мінарета мечеті розмовляти з дзвонарем на дзвінниці (християнського — ред.) собору, наприклад, дуже близько стоять храми різних конфесій в українських містах Євпаторія та Сімферополь. Хто був — той бачив. Це наша з вами спільна духовна спадщина, — нагадав Ісмагілов та додав, що Україна сама могла б поділитися з іншими країнами досвідом мирного співіснування представників різних релігій:
— Безумовно — чужий досвід може бути корисним. Але Україна настільки багата (на досвід — ред.), що ми самі можемо поділитися з іншими тим, як разом жити в мирі та взаємоповазі. І це дуже відрізняється від становища в інших окремих країнах, на жаль, і в країнах Європи.
Рецептом від радикалізації певної частини вірян шейх Саід вважає дотримання прав і свобод громадян, виховання та надання рівних можливостей знов прибулим інтегруватися в суспільство:
— Неприпустимо, щоб будь-яка релігійна спільнота відокремлювалася в замкнене гетто та відгороджувалася від суспільства, як це, на жаль, відбувається з мусульманами в деяких країнах Західної Європи, — наголосив шейх Саід, — Бо в таких замкнутих групах зароджуються та визрівають фобії, агресія одного до одного та радикалізм. І навпаки: якщо певна спільнота не обмежена в правах і можливостях, та, не втрачаючи своєї релігійної ідентичності, інтегрована в суспільство — це є запорукою мирного майбутнього.
Відповідаючи на запитання — як вдало вирішити проблему мусульман Європи, муфтій заявив:
— Неможливо швидко інтегрувати велику кількість іншокультурних іммігрантів в нові умови, якими для них є Західна Європа. Але витрачати час марно, просто чекаючи, також неможливо. По-перше, будь-яка держава, що стикнулася з такою проблемою, мусить забезпечити рівні права і можливості для всіх громадян. По-друге, потрібно виховувати своїх мусульманських релігійних лідерів, які ставитимуться до конкретної країни, як до своєї рідної землі, як до Батьківщини, будуть поважати її культуру, історію, мову, менталітет і проповідуватимуть це вірним, виховуватимуть молодь та дітей. І тоді не потрібно буде думати, що робити з тією чи іншою релігійною спільнотою, вигадувати якісь державні програми. Спільнота сама стане органічною частиною країни. Потрібен час, рівні права, свої патріотичні релігійні лідери — і я вважаю, що таке важке, але важливе питання буде вирішено, - сказав Ісмагілов.
