У Полтаві 3 грудня 2020 року відбувся сьомий «Національний круглий стіл».
Формат роботи — змішаний: одна частина учасників перебувала в Полтавській картинній галереї, інша брала участь у роботі онлайн у режимі відеоконференції.
Цього разу у фокусі обговорення науковців — тема «Мистецтво», яку неможливо розглядати у відриві від історії й культури в широкому розумінні.
Як повідомляє кореспондент «Укрінформу», під час «Національного круглого столу» історик Гульнара Бекірова заявила, що міф про споконвічну ворожнечу слов’ян і кримських татар насаджувала радянська історіографія, щоб утримувати киримли у місцях вигнання.
«Зв’язки простежуються в середньовіччі, і це абсолютно не ті зв’язки, про які тривалий час писала радянська історіографія. Вона культивувала міф, який був інструментом утримання кримських татар у місцях вигнання. Це міф про споконвічну ворожнечу слов’ян і кримських татар, слов’ян і мусульман. Насправді все це абсолютно не так. Ми можемо пригадати, наприклад, дуже поважні відносини за часів української і кримськотатарської революцій 1917–1918 рр.», — зазначила історик.
Як констатувала пані Бекірова, історія кримських татар і кримськотатарської культури досі погано відома в Україні.
Це надзвичайно прикро, адже поліетнічність, за її словами, не проблема, а надбання нашої країни.
Зокрема, у своєму виступі Гульнара Бекірова згадала Усеїна Боданінського, який у 1917 році став ініціатором створення музею в Ханському палаці в Бахчисараї.
Пісня ж Джамали «1944», за словами історика, «за три хвилини зробила ім’я і проблему кримських татар відомими у всьому світі».
Також пані Бекірова розповіла про ідею, яка передбачає створення в Україні музею геноциду кримських татар, і висловила побажання, щоб в українських музеях, зокрема, у Полтавській картинній галереї, де проходить сьогоднішній «круглий стіл», були представлені роботи кримських художників.
Нагадаємо, що Міністерство культури та інформаційної політики України ініціювало проведення семи «круглих столів» у різних містах України — Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі і Полтаві.
Українські вчені дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво й екологію.
