У Бейруті вийде книга оповідань Лесі Українки в перекладі арабською

У Бейруті вийде книга оповідань Лесі Українки в перекладі арабською
У Бейруті вийде книга оповідань Лесі Українки в перекладі арабською
08.02.2021
Оцініть статтю: 
(21 оцінка)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

У Лівані вийде друком книга оповідань Лесі Українки. Арабською мовою їх переклав Імадеддін Раєф — журналіст, член Спілки ліванських письменників і Спілки арабських журналістів, українознавець, перекладач і письменник, завдяки якому арабомовні читачі вже відкрили для себе таких українських геніїв, як Тарас Шевченко, Іван Франко та Агатангел Кримський. 

У розмові з нашим кореспондентом Імадеддін Раєф розповів, що видання стало можливим завдяки сприянню українського політика та дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані Ігоря Осташа та підтримці директора культурних проєктів — відомої української письменниці, доктора історичних наук, кандидата філологічних наук, члена Спілки письменників України, ПЕН-клубу та Національної спілки краєзнавців України Марини Гримич.

— Я переконаний, що моя мрія опублікувати роботи Лесі Українки арабською не здійснилася б без постійної підтримки українського посла в Лівані пана Ігоря Осташа, його дружини — відомої української письменниці Марини Гримич і товариства «Українці Лівану». Я їм усім вдячний. Дай Боже, щоб усе реалізовалося, й ми будемо відзначати в цьому році 150-річчя Лесі Українки на її батьківщині! — каже Імадеддін Раєф.

Як розповів перекладач, творчістю Лесі Українки, як і Івана Франка, він особливо зацікавився після відвідин Києва 2017 року. Тоді письменник та українознавець працював над перекладами «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського.

— У 2017 році, як ви знаєте, я побував у Національному музеї літератури України в Києві, вивчавши спадщину академіка Агатангела Кримського після того, як у 2016 році захотів ознайомити арабомовну аудиторію з його творчістю й мав честь перекласти його «Бейрутські оповідання». Мої відвідини музею виявилися дуже плідними. Допомагали мені старший науковий співробітник музею Мирослава Тарахан і науковий співробітник Оксана Жованик. Найсильніші враження на мене справили двоє великих поетів — Леся Українка та Іван Франко. Я вирішив досліджувати їх і вивчати їхню творчість, з якою до того часу був не дуже глибоко знайомий, але відтоді багато що змінилося. У 2018 році вийшов мій поетичний переклад арабською ліричної драми Івана Франка «Зів’яле листя». Під час роботи над ним я отримав величезну підтримку від української вченої, старшого наукового співробітника музею «Дім Франка» у Львові Соломії Вівчар, яка багато років займається не тільки дослідженням творчости Каменяра, а й ісламською тематикою в українській літературі. І ось — Леся Українка, мрія перекласти її твори. Найскладніше було вибрати, що саме перекладати. Стягнув з інтернету багато, читав багато і ще читаю. Добре, що Олена Хомицька та Самір Мунді вже ознайомили єгипетського читача з деякими роботами Лесі Українки (Л. Українка. Вибрані поезії та листи. — Каїр: Дар аль-Ейн, 2017) До них, як мені відомо, нічого про неї не написано арабською мовою. Відчуваю, що місія стала легше…

Як каже Імадеддін Раєф, ідея його проєкту — вивчити й перекласти прозові твори Лесі Українки, створені за період 1888–1913 рік:

— Джерело оповідань, які у мене є — Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах, що вийшло друком у Києві у видавництві «Наукова думка» в 1976 році. Я розділив розповіді за обсягом на дві частини: перша частина, що скоро ввійде в книгу — короткі твори: «Така її доля» (1888 р.), «Святий вечір!» (1888 р.), «Метелик» (1889 р.), «Весняні співи» (1889 р.), «Біда навчить» (1890 р.), «Чашка» (кінець 1880-х), казка для дітей «Лелія» (1890 р.), цикл нарисів «Волинські образки», «Розмова» (1908 р.), «Екбаль-ганем» (1913, незавершене оповідання).

Я поділився думками щодо проєкту з українськими літературознавцямі — Аллою Дибою, Оленою Огнєвою та Світланою Кирилюк, — які працювали над творами Лесі Українки, та отримав від них безцінні матеріали про прозу Лесі Українки, за що їм безмежно вдячний. Не менше вдячний за підтримку й дослідниці Галині Пилипенко — співробітниці Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки. 

Як зізнається перекладач, під час роботи через образність і метафоричність творів час від часу виникають певні труднощі з пошуком відповідників в арабській мові: 

— Без сумніву, виникають певні проблеми з розумінням... Я роблю нотатки й пишу запитання у блокноті, шукаю значення певних виразів чи слів у словниках. Я отримав від пані Лесі Богуславської багато словників і купив багато в Києві. Коли виникає проблема й не знайду рішення сам, питаю в моїх друзів і колег-арабістів.

— Скоро до друку… — ділиться пан Раєф. — Новели Лесі Українки в першому томі її прозових творів. Напружена робота, але задоволення від неї не минає. 

Зазначимо, що Імадеддін Раєф знайомить арабського читача з постатями, що лишили не просто значний літературний спадок, а серйозно вплинули на суспільні процеси в Україні. Торік одну зі свої публікацій він присвятив Василеві Стусові, за що отримав подяку від Посла України в Лівані Ігоря Осташа.

Свого часу про Імадеддіна Раєфа — перекладача не тільки Івана Франка, а й Агатангела Кримського, Тараса Шевченка — та про співпрацю з ним розповідала сайту «Іслам в Україні» літературознавиця Соломія Вівчар.

Також «Іслам в Україні» давніше повідомляв про низку перекладів арабською мовою творів українських письменників, що їх здійснив Імадеддін Раєф: 

«З Бейрута і про нього» — вийшла друком нова книга Імадеддіна Раєфа»; 

«У Бейруті представили збірку поезій Івана Франка в перекладі арабською»; 

«У Бейруті відбулася презентація української літератури у перекладі арабською»; 

«Імадеддін Раєф читав Франка арабською в Києві і Львові»; 

«На «Книжковому арсеналі» цього року презентують літературу арабською»;

«Франкознавчу статтю Соломії Вівчар перекладено ліванським публіцистом Імадеддіном Раєфом для арабомовного читача»;

«Цінний внесок у міжкультурні зв’язки: науковцям Львова презентовано переклади Франка та Кримського арабською мовою»;

«ІКЦ Києва відвідав відомий ліванський письменник та перекладач»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.