Єгипет: час важких випробувань

Єгипет: час важких випробувань
07.02.2013
Оцініть статтю: 
(474 оцінки)
nourdeen
Зображення користувача nourdeen.

Доля «арабської весни» як всеохоплюючого процесу сучасних тектонічних зрушень в арабському світі вирішальною мірою залежить від перебігу революції в Єгипті.

Ця найбільша арабська країна завжди відігравала ключову роль у політичній історії Близького і Середнього Сходу. Лише тридцятирічний період епохи Х.Мубарака тимчасово перетворив Єгипет на сфінкса, який нібито міцно заснув, втратив свою пасіонарність.


Та це була лише видимість спокою. У надрах єгипетського суспільства накопичувався великий потенціал протесту, визрівав політичний авангард, спроможний очолити нову революційну хвилю, яка невпинно наближалась. Таким авангардом стали «Брати-мусульмани», які зародились як організація у 1928 році саме на єгипетському ґрунті. За цей час об’єднання стало дійсно загальнонаціональною силою, що своєю невпинною працею в масах завоювала серця більшості єгиптян. Ідеологічною базою «Братів-мусульман» у переддень революції став поміркований іслам, тобто така його інтерпретація, яка спрямована у майбутнє й органічно поєднує великі принципи, цінності ісламу з сучасними викликами і дійсністю, відповідає на те, як побудувати на основах ісламу сучасне справедливе й демократичне суспільство, у якому б неухильно захищались права особистості, жінок, релігійних та етнічних меншин.


Цілком закономірним явищем стало швидке твердження «Братів-мусульман» та їхнього політичного крила – Партії свободи і справедливості – у якості провідної політичної сили єгипетського суспільства. Таку її роль було утверджено в результаті парламентських виборів в обидві палати єгипетського парламенту, а згодом і за результатами останніх президентських виборів. Представник Партії свободи і справедливості, М.Мурсі впевнено здобув перемогу й став новим главою держави.


Усі ці серйозні зміни в політичній системі Єгипту створили необхідні політико-правові передумови для переходу до нової фази революції, яка закріпила її ісламський характер.


Такий розвиток єгипетської революції є цілком закономірним, відповідає потребам й очікуванням єгипетського народу. Він також є виявом глибинної сутності «арабської весни» як процесу відновлення цивілізаційної ідентичності арабського світу на основі ісламу.


Протягом короткого часу М.Мурсі перетворився на одного з найавторитетніших і найвпливовіших лідерів арабського світу, який у багатьох надзвичайно складних і суперечливих ситуаціях демонстрував упевненість, мужність, мудрість, витримку, інтелект і високу мораль. Уся подальша історія єгипетської революції, починаючи з червня 2012 року, нерозривно пов’язана з його іменем, волею і послідовністю. Крок за кроком сьогоднішній глава єгипетської держави впевнено здобував нові перемоги на етапі посилення ісламського характеру єгипетської революції з метою остаточного виведення народу своєї країни на якісно новий цивілізаційний шлях розвитку. Це дозволить вивільнити колосальну енергію народу, його потенціал, а також, твердо спираючись на свій історичний досвід і традиції, подолати сьогоднішнє «вкрай важке» становище швидкими темпами і приєднатися до передових країн.


Вирішальну роль на цьому новому етапі трансформацій відіграла запекла боротьба за прийняття нової конституції країни, яка законодавчо закріпила ісламський характер єгипетської революції і проголосила іслам державною релігією, а принципи ісламського шаріату – основним джерелом законодавства.


На шляху до прийняття нового основного закону країни, М.Мурсі довелося розривати ті пута старої судової системи, яка залишалась незмінною ще від старого режиму й унеможливлювала створення нової конституції. Єгипетський президент зробив сміливий та одночасно виправданий крок – прийняв конституційну декларацію, не допустивши того, щоб очолювані прихильниками старого устрою Конституційний суд і Вищий суд Єгипту змогли стати перешкодою для конституційного процесу. Всенародний референдум, за новим основним законом країни, закінчився в грудні минулого року беззаперечною перемогою прихильників позиції щодо подальшого розвитку революції. Майже 64 відсотки єгиптян підтримали нову конституцію країни.


Здавалося, що прийняття конституції покладе край політичній нестабільності і дозволить владі зосередитися на подоланні найскладнішої економічної кризи. Та замість цього, Єгипет було втягнуто у вир вкрай напруженого протистояння. Решта прихильників старого режиму – компрадорська буржуазія, могутні олігархічні і монополістичні клани, які тісно зрослися з чиновницькою бюрократією, судовою системою, зрозуміли, що їхнє подальше існування та паразитування на єгипетському народі закінчується. Для них залишився єдиний вихід – заблокувати посилення революційного процесу і будь-яким способом дискредитувати М.Мурсі, змусити його піти у відставку. Політичною базою цих сил став Національний Фронт Порятунку на чолі з такими відомими єгипетськими політиками, як аль-Барадеі та А.Муса.


Потрібно особливо підкреслити і роз’яснити головну особливість політичної сутності, підтексту гострого протистояння, яке відбувається в Єгипті протягом останніх місяців. Противникам М.Мурсі та Партії свободи і справедливості вдалося створити і широко розповсюдити на міжнародному рівні певну схему подій в Єгипті. Згідно зі схемою, відбувається гостре й принципове зіткнення між ісламістами, які всіляким способом намагаються насадити в Єгипті закони шаріату, перетворити Єгипет на «суннітський Іран», а опозиція намагається не допустити цього, зберегти світське правління та відстояти демократію. На жаль, і в Україні чимало журналістів-міжнародників, оглядачів також впіймалися на цей гачок і, фактично, пропагували цю схему. Насправді, лінія розколу в єгипетському суспільстві відбувається в іншій площині. Об’єктивно, президент Єгипту М.Мурсі, Партія свободи і справедливості відстоюють подальший розвиток революції, яку підтримує абсолютна більшість населення країни. Це посилення революційного процесу має завершитися відстороненням старих олігархічних кланів від економічної та політичної влади, кардинальним перерозподілом національного багатства країни на користь народу, прийняттям стратегії реформування країни з урахуванням ісламських цінностей.


У цьому контексті вкрай важливо справжнім світським лівим, лівоцентристським силам Єгипту, коптам-християнам, глибоко усвідомити такі речі. Ісламський характер сьогоднішнього етапу революції, конституція країни нічим їм не загрожує, а навпаки - створює надійну правову базу нормального життя. Але їм також потрібно допомогти всенародно обраному президентові країни і фактично правлячій партії – Партії свободи і справедливості – чітко й неухильно дотримуватися вимог шаріату стосовно прав особистості, релігійних й етнічних меншин. Також їм необхідно знайти своє належне місце у новому Єгипті. З урахуванням реалій потрібно працювати не на розкол, а на консолідацію єгипетського суспільства. Особливого значення таке переосмислення набуває для Коптської християнської церкви, яка є однією з найдавніших у світі. У цьому єгипетським християнам мають також допомогти й провідні християнські церкви і лідери Європи, США, інших регіонів. Хочеться сподіватися, що у цій шляхетній справі свою помірну допомогу нададуть українські християнські церкви, передусім Українська греко-католицька церква та її Глава блаженніший Святослав. Ця українська християнська церква відрізняється глибоким розумінням сутності процесів в ісламському світі, зокрема, в арабському, яка полягає у посиленні ролі ісламу в цьому регіоні.


Отже, після успішно проведеного референдуму, підписання президентом нової конституції перед Єгиптом постало завдання щодо підготовки нових парламентських виборів з урахуванням положень нового основного закону. Вочевидь, вони закінчуються перемогою проісламських сил на чолі з Партією свободи і справедливості. Такі перспективи й підштовхнули лідерів тих сил, що вперто чіпляються за минуле, організувати у всій країні масові заворушення, які «згідно з їх задумом» мали б перерости у відкритий збройний опір, спрямований на повалення М.Мурсі, і зрив його програми розвитку Єгипту на шляху кардинальних перетворень. Заколотники сподівались, що єгипетський президент втратить рівновагу, накаже силою придушити заворушення, проллється багато крові і, як наслідок, М.Мурсі себе дискредитує, опиниться в ізоляції.


Свого апогею заворушення досягли протягом останнього тижня перед черговою річницею революції 25 лютого 2011 року, коли загинули десятки людей. Здавалося, громадянська війна в Єгипті неминуча.


У цих «надзвичайно складних» умовах М.Мурсі знову повною мірою проявив себе як дійсно загальнонаціональний лідер, який зберіг холоднокровність і витримку, не допустив падіння країни у пекло громадянської війни. Армія, поліція залишились лояльними до президента країни. Мов холодний душ, на всю країну пролунало звернення міністра оборони Єгипту генерал-лейтенанта А.Фаттаха ас-Сісі, в якому він висловив застереження: «Подальша боротьба між політичними силами за управління країною може повернутися крахом держави. Якщо сьогоднішню ситуацію залишити без термінового та комплексного лікування, це призведе до найтяжчих наслідків». Було зрозуміло, кому адресував своє звернення єгипетський міністр оборони.


І, знову ж, у цей доленосний для країни час сили ісламу оволоділи ініціативою. Найвідоміший і найстаріший у світі суннітський ісламський університет Аль-Азхар та його глава шейх Ахмад аль-Таїб ініціювали зустріч представників найбільш впливових політичних, громадських і релігійних структур країни з метою припинення заворушень. Під час зустрічі, яка відбулась 31 січня, було підписано документ під назвою «Відмова від насильства». У засіданні взяли участь представники «Братів-мусульман», Коптської церкви, опозиційного Фронту Національного Порятунку, партій «Сильний Єгипет», «Васат», «Ель-Гад», «Реформи і розвиток», «Вільні єгиптяни»; представники салафітських партій, інтелігенції та громадянського суспільства. «У цьому документі ясно говориться про відмову від усякого насильства. І всі, хто прийшов на цю зустріч, люди із різним минулим, різною партійною приналежністю, – усі вони погодились із його змістом», – заявив Саад аль-Кататні, лідер Партії свобода і справедливість.


Таким чином, внаслідок ініціативи з боку провідних сил поміркованого ісламу Єгипту, було зроблено важливий крок до нормалізації ситуації в країні на принципах ведення рівноправного політичного діалогу та відмови від насильства.


Завдяки виваженості та поміркованості єгипетського президента і правлячої партії, країні вдалося уникнути кривавого зіткнення. Відкрито шлях до проведення у квітні нових парламентських виборів, на основі яких буде сформовано новий уряд, дійсно національної згоди. Та, на жаль, деякі з контрреволюціонерів не вгамовуються, сподіваючись знову спровокувати нову хвилю заворушень, всіляко роздмухуючи деякі прикрі й трагічні епізоди зіткнень між поліцією та учасниками антипрезидентських заворушень.


Маємо надію, що врешті-решт єгипетський народ зрозуміє справжню сутність і мету організаторів цих провокацій і дасть гідну відповідь на наступних парламентських виборах .


В.А.Швед


спеціально для "Іслам в України"

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.