Репатріація кримських татар завершується. Сьогодні на перший план вийшли проблеми повноцінної інтеграції в український соціум цілком нової для України спільноти — тюркської за етнічним походженням й мусульманської за релігією. Тепер Україна — не лише слов’янська і християнська, але значною мірою і тюркська та мусульманська країна, і цей факт вимагає перебудови відносин у державі.
Сподівання на те, що груднева сесія V курултаю кримських татар буде «курултаєм змін», не виправдалося. Передбачення політологів, що цього разу наполягання Мустафи Джемільова залишити посаду голови меджлісу (звісно, залишаючись визнаним лідером і почесним головою!) буде реалізовано, не здійснилися. Віщування про пов’язані з цим значні кадрові зімни, про введення в дію вже розроблених реформ органів національного самоврядування, про зміну курсу національного руху тощо теж залишились тільки балачками.
Два дні делегати курултаю обговорювали ці проблеми, але фактично залишили все, як було. І коли добрий десяток найвидніших делегатів вмовляли Мустафу Джемільова не йти з посади, попри те, що він уже понад 18 років очолює меджліс, то їх головним аргументом було міркування про те, що національний рух перебуває на складному етапі, коли Україна вирішує питання про вибори президента, що фактично означає вибір державою нового політичного курсу. Ситуація ускладнюється тим, що в пресі знову мусується тема радикальних мусульманських течій у Криму, що кримські татари стоять перед загрозою розколу, а тому — існує потреба кардинального посилення духовної єдності народу. Словом, і Україна, і Крим, і самі кримські татари перебувають на переломному етапі розвитку, «на переправі», а тому саме зараз змінити лідера — значить наразити народ на нові небезпеки. Багато важило також те, що найповажніша старійшина національного руху, правозахисниця і в’язень радянських таборів Веджіє Кашка від імені делегатів вручила Джемільову «Коран» і сказала, що після того, як він прийме цей дарунок джемаату, він не має права відмовитись від його доручень. Після курултаю Джемільов навіть подякував делегатові Шевкету Кайбуллаєву, який єдиний разом з ним (проти відставки проголосували 224, «за» — 2, утримались 4 делегати) подав голос за його відставку...
Мустафа Джемільов залишився головою меджлісу кримських татар, як він каже, до наступного курултаю. Однак це зовсім не означає, що національний рух завмер. Навпаки — він реформується, але відмовою від зміни керівника він і надалі застережений від поспішних і необдуманих кроків. Тому хоч пункт про голову меджлісу стояв останнім, але попередні п’ять розглядалися саме з урахуванням його змісту.
Останнім часом на світовій арені говорять про дестабілізацію України, пророчать, що почнеться вона з Криму, а саме — із заворушень кримських татар. І в цьому сенсі Крим дійсно переживає певний стрес. У останні місяці зазнав кризи і переформатувався парламент автономії, в якому тепер діє нова більшість. У кризі чисельні національні рухи в автономії. Відбувається перебудова російських громад, які змінюють лідерів, тактику і стратегію. Перебудовується робота українських національно-культурних організацій. Змінюються конфігурації і програми політичних сил. Як вважають делегати курултаю, саме в такій обстановці загального «броунівського» суспільно-політичного руху, національному рухові кримськотатарського народу дуже важливо залишатися єдиним.
Не секрет, що в Криму діє і політична — у формі новітніх дрібних квазі-партій, які підтримуються із-за кордону, і релігійна — у формі радикальних організацій, теж за підтримки з-за кордону — опозиція меджлісу. Якщо сьогодні дестабілізувати меджліс, може початись розкол у національному русі, адже кожен з вірогідних наступників Джемільова — а це не тільки виважені Рефат Чубаров, або ж Ремзі Ільясов - має своє уявлення про стратегію і тактику, про методи роботи й завдання національного місцевого самоврядування.
Останніми роками велику тривогу серед мусульман викликає поява релігійних сект, діяльність яких, за словами Мустафи Джемільова, «вносить ворожнечу і роз’єднаність» у кримськотатарський народ, «дискредитує іслам». Лідер меджлісу висловив стурбованість тим, що системні заходи щодо нормалізації ситуації в мусульманській уммі державою не вживаються. Мустафа Джемільов заявив, що навіть якщо сімферопольська міськрада не прийме рішення про виділення землі під будівництво Джума Джамі (Соборної мечеті), яка має зіграти у кримському ісламі значну стабілізуючу роль, то меджліс почне будівництво своїми силами. «Ми не хочемо конфліктів, але якщо вони нам не допоможуть, ми зробимо це своїми силами. Це ненормально, коли навіть газета «Нью-Йорк Таймс» пише про проблему виділення землі під будівництво Джума Джамі у Сімферополі, тоді як місцева влада ніяк не може вирішити це питання», — підкреслив Джемільов.
Муфтій Криму Хаджі Еміралі Аблаєв у доповіді з цього питання сказав, що він стурбований гучними подіями навколо ісламської релігійної партії «Хізб ут-Тахрір». Посилення впливу «хізбів» є помітним у багатьох регіонах Криму. «Ці люди проникають усюди, щоб зруйнувати кримськотатарський народ. Ми повинні піклуватися про цілісність та становище ісламу в Криму», — підкреслив духовний лідер мусульман Криму. На думку Рефата Чубарова, Духовне управління мусульман Криму повинне узяти всі джамі (мечеті) Криму під свій контроль. На його думку, для вирішення цього питання необхідно створити спеціальний комітет у справах релігії.
Боротьба за голоси виборців
Значна частина дискусії на курултаї була присвячена підготовці до виборів президента. Кримські татари уже кілька скликань забезпечують у Криму відчутний відсоток голосів за НРУ, в обмін на те, що їх представники включаються до списків по виборах Верховної Ради України. Саме кримські татари забезпечили й проходження представника РУХу (правда, єдиного) до Верховної Ради Криму. Тому в Україні сьогодні існує реальна конкуренція за голоси кримських татар. Що не говори, а це приблизно 200 тисяч виборців. Курултай привітали й Президент Віктор Ющенко, і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Віктор Ющенко повідомив, що він розпорядився порушити кримінальну справу за фактами геноциду кримських татар в процесі депортації. Юлія Тимошенко направила лідеру меджлісу спеціального листа на трьох сторінках, в якому пообіцяла виділення великих сум для фінансування програми повернення та облаштування репатріантів. У ньому говориться, що в Україні буде розроблена програма облаштування кримських татар на період до 2015 року. На її реалізацію вона пообіцяла передбачити в державному бюджеті наступного року суму не меншу, ніж була виділена у поточному році, а з поліпшенням економічної ситуації ця сума збільшиться мінімум до 150 млн. грн. у рік.
Попри все це у кримських татар багато претензій до нинішньої влади України: не просувається вирішення ні правових, ні економічних, ні гуманітарних проблем. Віктор Ющенко лише раз зустрівся з Радою представників кримськотатарського народу при Президенті, немає перспективи вирішення проблеми з поверненням історичної топоніміки, з розширенням національної освіти. Під програму облаштування депортованих із державного бюджету України 2009 року було виділено лише 76% передбачених коштів, з бюджету автономії — 60% із запланованих 10,5 млн. грн., хоча рік уже завершується. Крім того, в поточному році, у зв’язку з фінансовою кризою, на програму закладено у два рази менше коштів, ніж передбачено ухвалою Кабінету Міністрів України: лише 53 млн. грн., хоча спочатку планувалося виділити 108 млн. грн. А в проекті державного бюджету на 2010 рік на програму передбачено всього 3,5 млн. грн.! Під час зустрічі з Мустафою Джемільовим Юлія Тимошенко обіцяла виділити всю передбачувану суму, а Віктор Ющенко пообіцяв не підписувати проект бюджету без внесення відповідних змін.
Меджліс спільно з урядовою комісією і комісією автономії із земельних питань склали 19 актів про передачу земель загальною площею близько 1,5 тисяч гектарів кримським татарам під будівництво житла. З них 15 протоколів на ділянки площею 1035 гектарів вже узгоджені із землекористувачами, матеріали направлені в Кабмін для ухвалення рішень, і якщо ці пропозиції будуть реалізовані, то «близько півтори тисячі гектарів землі перейдуть у власність людям і близько 14 тисяч сімей отримають можливість будувати собі житло. Це надовго зніме напругу в земельному питанні», — каже Джемільов.
За інформацією першого заступника ради міністрів Криму Азіза Абудллаєва, за останніх три роки (2007—2009 рр.), завдяки спільній роботі кримських властей з меджлісом, кримським татарам було виділено 6 936 земельних ділянок. Однак потребу в ділянках ще відчувають близько 20 тисяч кримських татар. Але це тільки половина проблеми. Житлові будинки не можуть існувати без інфраструктури — доріг, каналізації, водогонів, газогонів, зв’язку тощо.
Тому на курултаї гаряче дебатували — за якого ж кандидата в президенти України голосувати? Делегати відразу відкинули пропозиції (Енвер Абдураїмов) бойкотувати вибори, адже Україна у будь-якому випадку обере президента, а кримські татари тоді залишаться за бортом процесів у державі. Делегат Рефат Сейтаблаєв завив: «У списку кандидатів 19-м повинен був стати кримський татарин, чи то Мустафа Джемільов, чи то Рефат Чубаров». Він упевнений, що кримськотатарський народ зібрав би необхідні 2,5 млн. грн. на реєстрацію кандидата. Але вже пізно.
З огляду на те, що кілька тижнів тому Мустафа Джемільов відхилив пропозицію про зустріч з Віктором Януковичем, і вів переговори з Юлією Тимошенко, дехто вирішив, що кримські татари будуть підтримувати БЮТ. Однак ці висновки виявились завчасними. Думки делегатів розійшлися. Делегат Осман Топав запропонував продовжити підтримку Віктора Ющенка, а Сінавер Кадиров висловився на користь Юлії Тимошенко. Однак остаточне рішення схилилося до того, що у першому турі дуже важливо підтримати кандидатів від національно-демократичних сил. Тому меджліс вперше за всю історію участі у виборах в Україні прийняв рішення не рекомендувати виборцям, за кого голосувати, але рекомендував вибрати когось із представників демократичних партій. Прізвища офіційно не називались, але у кулуарах звучали імена Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка тощо. Зате у рішенні підкреслюється, що вже у другому турі кримські татари мають злагоджено голосувати за конкретного кандидата, а за кого саме — це визначить спеціальний курултай, який, можливо, буде скликаний саме з цього питання.
За підсумками дискусії делегати доручили меджлісу також створити робочу комісію з розробки програми соціально-економічного розвитку кримських татар. Такої програми ніколи не було, а потреба в ній велика.
Інтеграція репатріантів
Загалом, переважання на обговоренні курултаю правових, економічних та гуманітарних проблем облаштування кримських татар у Криму свідчить, що через 20 років після переїзду у Крим перших переселенців репатріація, в основному, завершилась. Зараз у рік переїздять у Крим не більше 1 тисячі репатріантів. Решта вже мають свої будинки, і тепер для них важливіше вирішення соціально-економічних проблем — удосконалення інфраструктури населених пунктів, доріг, наявність національних шкіл, у тому числі —вищих навчальних закладів із достатнім набором затребуваних спеціальностей. Словом, сьогодні на перший план вийшли проблеми інтеграції в український соціум цілком нової для України спільноти — тюркської за етнічним походженням і мусульманської за релігією. Тепер Україна — не лише слов’янська і християнська, але значною мірою і тюркська та мусульманська країна, і цей факт вимагає перебудови відносин у державі.
З одного боку, кримські татари, які, до речі, живуть не лише у Криму, але значною мірою і в Херсонській, Запорізькій та інших областях, у Севастополі та Києві, можуть не лише вимагати врахування своїх особливостей, але й самі повинні враховувати культурно-політичні та релігійні особливості України. З іншого боку, державні органи України, забезпечуючи інтеграцію нової спільноти, мають враховувати їх етнічні та релігійні, культурні особливості. Можливо, говорили на курултаї, першою спільною справою кримських татар та України повинна стати планова робота та правова взаємодопомога щодо визнання, з одного боку, Голодомору українців, з іншого боку — депортації кримських татар, — актами геноциду з боку правлячого режиму, метою якого було повне підкорення та обезсилення, навіть знищення, українців та кримських татар, як самостійних етносів. Інтеграція — тривалий і складний процес. І тому загалом на загальнодержавному рівні він вимагає наукового, чітко спланованого підходу. Цілком очевидно, що в Україні тепер мають бути розроблені зовсім нові, адаптовані до нових реалій, концепція міжнаціональних відносин та документи, що визначають статус і зміст Кримської автономії у складі України. Адже очевидно, що нинішня концепція, а особливо реальна практика міжнаціональних відносин, так само, як і статус автономії, не відображають реальних потреб і справжніх проблем суспільства і створюють внутрішньополітичні складнощі у державі, які стають дедалі гострішими.
За матеріалами газети «День»
Посилання на тему:
Мусульмани в Україні: відродження у контексті євроінтеграції
Іслам — реальный фактор суспільного життя у Криму
