Археологи продовжать пошуки Хаджибейською фортеці в новому сезоні

У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
У розпорядженні археологів були архівні документи — плани Хаджибейського замку
26.12.2020
Оцініть статтю: 
(16 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Археологічні розкопки на Приморському бульварі Одеси припинені до наступного сезону.

Місце для розкопу обирали з урахуванням даних георадарної розвідки, архівних планів замку, плану його штурму і рапорту Дерибаса, де вказані відстані, розміри і локація (приблизна) шуканого об'єкта.

Археологи виявили залишки стін Хаджибейського замку — биту цегла XV століття, яка має характерну форму і розміри, що дозволяє досить точно її датувати.

Також знайдено берегову артилерійську батарею турків.

Крім того, знайдено золотоординську монету хана Абдуллаха 1360-х рр.

На цей момент підрядник (компанія «Пік-Буд») вже розпочала роботи з консервації розкопу з подальшим відновленням гранітного покриття бульвару.

Як розповів ініціатор і консультант експедиції — доктор історичних наук Андрій Красножон — на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук, головним результатом експедиції є виявлення земляної платформи прибережної артилерійської батареї середини 18 століття, яка примикала з боку схилу до кам'яного Хаджибейського замку і була невід'ємною частиною шуканого оборонного комплексу.

«... Спочатку я припускав, що ми знайшли залишки валів російської Деволанівської земляної фортеці 1793 року, — розповідає пан Красножон. — Але це припущення — поза критикою. З нівелюванням бульвару 19 ст. ці насипні шари також ніяк не пов'язані — доказів немає. Таким чином, кам'яні фундаменти замку залишилися збоку від місця розкопу. Їх ще належить знайти — нам або нашим послідовникам, покаже час. У всякому разі, ми були десь дуже близько: залишки будматеріалів замку ми знайшли у великій кількості в перевідкладеному вигляді».

Про перші результати археологічних досліджень Андрій Красножон розповів також і кореспондентові видання «Думська».

«... Визначення будматеріалів більш давніх епох  не є проблематичним. Крім того, у нас є досвід дослідження Аккерманської фортеці, де у XV столітті активно використовувалася саме така цегла. Ще ми знайшли тесані блоки сарматського вапняку зі слідами розчину на поверхні. Найближче родовище сарматського вапняку (до сарматів він стосунку не має, йдеться про сарматський геологічний горизонт) знаходиться на схилах середньої течії Дністра. Це такий щільний білого кольору камінь, з якого і був побудований Хаджибейський замок», — розповідає консультант.

На уточнююче запитання кореспондента «Думської» — чи означає це, що археологи знайшли залишки деяких кам'яних конструкцій XV століття, але самих стін у розкопі немає, Андрій Красножон відповів ствердно і зауважив, що в той же час археологи знайшли те, чого не очікували зовсім — берегову артилерійську батарею турків. При цьому, судячи з османської кераміки й уламків будівельного матеріалу з розкопу, археологи опинилися поруч з самим замком:

«... І в розкопі, і в шурфі ми розкрили якийсь насип, який складений з привізної глини і перевідкладеного чорнозему. Це величезна (мінімум 21 на 10 метрів) земляна платформа, насипана, ймовірно, турками: у ній присутня тільки османська кераміка і немає предметів, що відносяться до російського періоду. Ухил цього насипу нагадує пандус, який з невеликим підвищенням спрямований у бік берегового схилу. Біля самого схилу в профілі розкопу чітко читалася підтісування материкового ґрунту з невисоким насипним валом. У ньому виявлені численні ковані цвяхи і фрагменти згорілих дерев'яних конструкцій <...> У нас є тільки одне пояснення — це берегова артилерійська батарея, яка була прибудована до кам'яного замку, імовірно, у XV столітті, на вільному просторі між його стінами і схилом <...> Навколо насипу був кам'яний бруствер і виглядав він саме як пандус, звернений високим боком до моря. Він необхідний був для контролю гавані важкою артилерією. Це те, що у фортифікації називається валгангом. Такий насип впевнено тримав гармати під час пострілу. Саме такий профіль і таку товщину турецького насипу з легким підйомом до схилу ми і виявили якраз на тій ділянці, де плани і звіти Дерибаса змусили нас шукати цей замок. Таким чином, ми не знайшли стін, але сіли точно в берегову артилерійську батарею».

Вчений пояснив, що ця батарея з'явилася напередодні чергової російсько-турецької війни, у 1765 році.

«Згідно з відомими даними російських розвідників, турки взялися за так званий ремонт старого кам'яного замку і спробували пристосувати його до сучасних на той момент військових технологій і тактики, — розповідає пан Красножон. — Тоді і з'явилася ця батарея. Вона прекрасно проглядається на планах Дерибаса, саме через її бруствер заввишки 1,7 м замок і був узятий штурмовим загоном Хвостова».

Вчений запевнив, що археологи обов'язково продовжать дослідження, за умови, що і в подальшому буде така ж всебічна підтримка з боку міської влади.

«У всякому разі, Національна академія наук, Міністерство культури, фахівці, які стежать за нашими дослідженнями, вважають, що подальші пошуки не втратили своєї перспективи і вони можуть розвиватися від місця нашого розкопу в бік центральної алеї Приморського бульвару», — сказав консультант експедиції.

Керувала роботами доктор історичних наук Світлана Іванова, а допомагав з організацією депутат облради від «Європейської Солідарності» Михайло Шмушкович.

Мерія Одеси санкціонувала дослідження у серці міста.

Як уточнив Андрій Красножон на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук, на проведення розкопок і відновлення гранітного покриття бульвару не витрачено ні копійки бюджетних коштів. Все це приватні вкладення, а знайдена під час фінальної зачистки борту легким інструментом особисто паном Красножоном золотоординська монета хана Абдуллаха 1360-х рр. точно прив'язана до конкретного шару, процес вилучення з якого ретельно документований і зафіксований на фото/відео.

Монета передана на реставрацію до Одеського археологічного музею і щодо неї застосовуються щадні методи очищення.

Як раніше повідомляло видання «Думська», 7 грудня 2020 року під час розкопок на Приморському бульварі Одеси були знайдені артефакти турецького й античного періодів — осколки кераміки.

Також нагадаємо, що раніше «Іслам в Україні» повідомляв про те, що одеські вчені нарешті знайшли залишки Хаджибейської фортеці, які, ймовірно, знаходяться під алеями Приморського бульвару.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.