У пошуках терористів. Хто й навіщо використовує ісламську карту в Криму

1
Основною причиною активності українських політиків, що лякають громадян ісламськими терористами, експерт вважає передвиборну кампанію.
29.12.2009
Оцініть статтю: 
(246 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

«Фокус», 29.12.2009

Напередодні президентських виборів політики й силовики витягли на сцену «ісламських терористів» у Криму. І хоча реальних персон з адресами і прізвищами суспільству представлено не було, про ісламську загрозу заявляв і начальник кримського головкому МВС Геннадій Москаль, і СБУ. А кандидат у президенти Олег Тягнибок лякає українців навалою мусульман-нелегалів - його агітатори прогнозують, що незабаром в українських селах почнуть будувати мечеті.

Узбецький міф

Для початку варто нагадати, як в український інформпростір потрапив вірус ісламської загрози.

До 2009 року Україна була однією із деяких країн на пострадянському просторі, де не було протистояння держави зі своїми громадянами-мусульманами. У нашій країні традиційно сповідують іслам лише кримські татари. Активісти проросійських організацій і комуністи кілька років назад жахали українців кримсько-татарськими і чеченськими бойовиками, що нібито проходять підготовку у гірських таборах Криму. Ці загрози результатів не дали, і тоді за справу взялися силовики.

У 2006 році СБУ за рішенням суду вислала з Автономної республіки Крим на батьківщину 13 узбеків, які подали документи для одержання статусу біженців. В Узбекистані з моменту розпаду СРСР панує режим одноосібної влади президента Карімова, якого, по іронії долі, звуть Іслам. Саме Карімов визначив форму ісламу, визнану у країні «правильною». Незгодних очікують сфабриковані обвинувачення у замаху на конституційний лад, катування і тривалі строки тюремного ув'язнення. Саме з Ташкента у світовий інформаційний простір потрапило твердження: прихильники «Партії ісламського звільнення» ( «Хизб ат-Тахрір аль-Ісламія») - терористи і вбивці. Карімов звинуватив їх в організації вибухів на вулицях Ташкента у 1999 році. Представники «Хизбу», заснованого у 1953 році у Палестині, заперечують обвинувачення, і підкреслюють - відмова від насильства є основним принципом їхньої діяльності. А колишні офіцери міністерства нацбезпеки Узбекистану, що втекли на Захід, стверджують - вибухи на ташкентських базарах організували їхні колеги. Вислані з України узбеки після депортації у Ташкент були засуджені і зникли у надрах карімовського «гулагу». Після цього в Україні ще на три роки забули про «загрозу ісламського тероризму».

У травні 2009 року на прес-конференції у Києві прес-секретар СБУ Марина Остапенко заявила, що співробітниками служби розкрита група ісламських екстремістів, що готовили терористичні акти на території нашої країни. Есбеушну заяву з ретельністю, гідною кращого застосування, повторив сайт Духовного управління мусульман України (очолює шейх Ахмед Тамім).

Почувши прохання автора (Андрій Деркач, для focus.ua, - прим. Ред.)- привести докази терористичної діяльності «хизбів», редактор сайту і газети «Мінарет» (видання ДУМУ) Рустам Гафурі стушувався. Однак пообіцяв знайти ці докази в інтернеті й надіслати на електронну пошту. Але навіть після декількох нагадувань зробити це не зміг. Можливо, його збентежила моя умова - всі обвинувачення, що виходять від офіційного Ташкенту, всерйоз не сприймаються. Оскільки цілком ймовірно, що, якщо закласти у двері мої пальці, або пальці пана Гафурі, ми обоє зізнаємося не лише в причетності до ісламських екстремістів, а й у співробітництві з парагвайською розвідкою.

Міжнародні правозахисні організації зібрали тисячі докуметальных свідоцтв - катування є звичайною справою у в'язницях Узбекистану. З моменту розкриття «ісламської терористичної організації» в Україні пройшло півроку й під час чергової пресс-коференції М.Остапенко заявила - справу про «терористів» передано для подальшого розслідування ... у МВС. Пояснити, відколи в нашій країні справи про тероризм розслідує міліція, прес-секретар СБУ не змогла.

Сходознавці з міліції

МВС і справді вирішило виявити активність у боротьбі з «екстремістами». Головний міліціонер Криму Геннадій Москаль у жовтні заявив про затримку двох викрадачів худоби. Під час обшуку у них знайшли літературу, що згодом дозволила міліціонерам стверджувати - затримані члени екстремістської організації «Ат-Такфір валь-Хіджра». Із затримання горе-скотарів відразу спробували роздути політичну справу: Москаль і його керівник міністр Луценко звинуватили «Ат-Такфір» у підготовці замаху на лідера Меджлісу кримсько-татарського народу Мустафу Джемілєва. Сам Мустафа Джемілєв поспішив заявити, що замах на нього готовило ГРУ Генштабу Міноборони Росії... Пройшло більше двох місяців, а про результати розслідування настільки, здавалося б гучної справи, нічого не чути.

Схоже, Геннадій Москаль, який слабо розбирається в розмаїтості ісламських течій і сект (він, наприклад, постійно плутає послідовників «Хизбу» і так званих «ваххабітів»), вирішив використати призначення у Крим для створення образу рішучого борця з ісламським екстремізмом. Він закликав СБУ послідувати прикладу російської ФСБ і узбецького міністерства нацбезпеки і заборонити «Хизб». Навіть законопроект для цього підготував. Керівник кримської міліції вже не задовольняється рамками української політики й дипломних скандалів - йому тепер подавай світовий масштаб боротьби з терором. В одному з інтерв'ю він заявив про присутність у Криму узбеків-ваххабітів, яких фінансує афганський «Талібан». На думку новоявленого сходознавця, генерала-лейтенанта міліції Москаля, за «Талібаном» стоїть «Аль-Каїда»...

Керівник Кримського наукового центру ісламських досліджень Айдер Булатов вважає: головна причина інформаційної атаки українських силовиков на мусульман Криму - страх перед закликами імамів жити за законами шаріату. У тій чи іншій формі до цього закликають імами всіх напрямків в ісламі. Такий заклик вкрай актуальний у кримськотататрському середовищі, вважає А.Булатов. За його словами, сьогодні з 300 тис. кримських татар тільки 10-15% живуть за ісламськими нормами і правилами. «Пияцтво, наркоманія, перелюб - ці пороки, на жаль, поширені й серед кримських татар. Нам ще треба прийти до ісламу», - говорить експерт.

На відміну від християнства, в ісламі немає церкви і кліру, які може контролювати мирська влада. Імам - це не сановник, як прийнято вважати у секулярном суспільстві, а людина з релігійною освітою. Його авторитет залежить від рівня знань і відповідності вчинків і слів. Вербування імама не гарантує спецслужбам контролю над громадою мусульман . Саме тому силовики сприймають мусульман як потенційну загрозу.

Бумеранг

Тим часом тривають спроби державних органів взяти під контроль муфтіяти. В Україні їх три - Духовне управління мусульман України на чолі з арабом з Лівану Ахмедом Тамімом, Духовне управління мусульман України «Умма» і Духовне управління мусульман Криму, яке очолює шейх Еміралі Аблаєв. Ці структури організовують релігійне навчання і хадж у Мекку - один з п'яти стовпів ісламу. Саме у муфтіятах мирська влада рекрутує лояльних експертів. «Визначати хто в ісламі екстреміст, а хто ні, будуть ті шейхи, які ближче до влади», - вважає А.Булатов. Якщо Київ продовжить рухатися таким шляхом, то не виключено, що найближчим часом влада визначить для мусульман «правильний напрямок» у їхній релігії. А всі, хто з цим не погодиться, попадуть у розряд екстремістів. І саме у середовищі цих, змушених захищатися людей, влада може своїми руками створити реальний ґрунт для реальної загрози.

До речі, з 48 мільйонів українців сьогодні сповідують іслам менше півмільйона. Навряд чи в найближчі кілька сотень років вони спробують встановити ісламське правління у такій великій європейській країні як Україна. На користь цієї версії - елементарні арифметика, демографія і здоровий глузд. Політолог Володимир Фесенко відзначає, що в Україні є небезпеки, набагато більше реальні, ніж «ісламська загроза».Основною причиною активності українських політиків, що лякають громадян ісламськими терористами, експерт вважає передвиборну кампанію. «Політики у такий спосіб намагаються відволікти увагу виборців від реальних масштабних проблем, насамперед в економіці», - припускає Фесенко. Незграбні спроби «наїзду» на ісламські меншини свідчать про нерозуміння політиками і силовиками такого явища як іслам. І про бажання імітувати приналежність до західної цивілізації. Але не рівнем правопорядку й відповідальності влади перед громадянами, а протиставленням себе ісламському світу і своїм же потенційним виборцям-мусульманам.

Оригінал статті на сайті «Фокус»

Інші публікації у «Фокус»

Шаріат-банкінг: українські банки намагаються залучити фінанси мусульманських інвесторів

Публікації на тему в українських ЗМІ:

Україна вивчає мусульманський світ (газета «День»)

Iнший погляд на події в Криму (газета «День»)

«Халіфат» на час виборів? («Україна молода»)

Моніторинг ЗМІ: «Всесвітній халіфат» і Україна

Міф про «Еврабію» (газета «День»)

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.